 |
Вітольд Залєвскі, Польща Вітольд Залевський навчання гри на органі розпочав у Державному музичному ліцеї Кракова у М.Тулеї. У 1992 році отримав диплом Краківської музичної академії як органіст у професора Яна Яргоня. Свою виконавську майстерність вдосконалював на майтеркласах у Дж. Лауквіка, Г.Шнайдера та Ж. Гію. Від 1995 року В.Залевський виконує обовязки органіста у Королівській катедрі Вавеля, поєднуючи цю діяльність з викладанням органу у Архідієцезіальній органній школі. Неодноразово супроводжував меси за участю Папи Івана Павла ІІ та Бенедикта ХІV. Вітольд Залевський виступає у різних країнах світу як соліст, а також у складі камерних ансамблів. Його виступи відбувались у Чехії, Німеччині, Фінляндії, Росії, Швейцарії та США. З 1998 року він є членом комісії костельної музики Метрополитної курії Кракова. Вітольд Залевський є автором збірника костельних пісень, виданих у 1997 році, а також редактором і співавтором інших публікацій (Вавельський співник), є засновником та керівником різноманітних міжнародних фестивалів органної музики: у Закопане, Новому Таргу, Скавінських органних концертів. Багаторазово нагороджений за організацію фестивалів та пропаганду органної музики. |
10.07.2008 - Концерт Вітольда Залєвського >>
| Польща належить до найбільше розвинених «органних» країн Європи. Навіть, якщо взяти тільки кількість діючих у Польщі органів, то їх там більше 1200. При цьому органи знаходяться не тільки у костьолах, багато їх функціонує, як світські, у філармоніях та учбових закладах. Зрозуміло, що така величезна кількість органів потребує такої ж величезної армії органістів. Їх готують як світські, так і релігійні учбові заклади, тому Польща демонструє неодмінно високий загальний рівень виконавства. Тому можна бути впевненим, що органіст із Польщі, запрошений художнім керівником фестивалю Іреною Цайтц — це непересічна особа; тому бути присутнім на концерті польського органіста — це наперед очікувана насолода, тим більше, що Вітольд Залєвський — один з провідних, відомих, найкращих органістів Польщі, органіст Королівського кафедрального собору у Вавелі в Кракові, колишньої резиденції польських королів, професор краківської Вищої школи органістів (див. біографічну довідку на сайті). Перед приїздом до Львова, Вітольд Залєвський здійснив велике турне по Росії. Він гастролював у Москві, в Храмі Непорочного зачаття пресвятої Діви Марії, де встановлений один із найкращих органів Росії, в органному залі Іркутської обласної філармонії, римсько-католицькій церкві Улан-Уде, в органному залі курортного Сочі. Заявлена програма на концерт В.Залєвського на фестиваль «Діапазон» дещо відрізнялась від програм інших виконавців: були заявлені всього 4 твори: Соната Фелікса Мендельсона, Варіації на тему костельної пісні Мечислава Сужинського, Прелюдія, фуга та варіації сі мінор Сезара Франка та Соната ре мінор Олександра Гільмана. Така програма Вітольда Залєвського не була позбавлена певного шарму: всі твори складні, достатньо великі і в той же час різноманітні, всі — композиторів-романтиків, які належать до одної музичної епохи, творили приблизно в один час, але походили з різних країн: Німеччини, Польщі та Франції. В таких складних творах Вітольд Залєвський показав себе, як майстер контрастів та мелодизму: орган під його управлінням то гарчав, то співав — і ці переходи Pleno-Piano-Pleno-Piano були настільки музично обґрунтовані, гармонійні, але не позбавлені глибокого мелодизму і чарівності. Чомусь у нашій уяві із словом «чарівність» асоціюється ніжна, тендітна мелодія, але у виконанні Залєвського контрастна зміна гучності і перехід мелодії з педалі в мануали, створювали незвичайний ефект емоційного наростання та катарсису. Найдивніше те, що гарчання органа заповнювало цілком повітряний простір концертного залу, в якому коливалось повітря, іноді в резонанс дзеленчали шибки у вікнах, коливалось навіть повітря в легенях, але ця міць, потужність, гучність не «била» по вухах, не створювала перенапруженності слухового апарату. При цьому підбір регістрів був виконаний із величезним смаком та досвідом. У тихих фрагментах цих контрастних творів та, зокрема, у творі Сезара Франка Вітольд Залєвський показав, що ведення мелодії, музичне фразування в його виконавській майстерності знаходяться на найвищому рівні. Цікаво, що у творі Франка слухачі почули ту саму основну тему, яка звучала в Хоралі сі мінор у концерті Ірени Цайтц, тільки тепер в іншому використанні композитором та у іншій інтерпретації виконавцем. Гру Вітольда Залєвского романтичних творів можна визнати сповненою своєрідних підходів і рішень, але водночас еталонною, достойною наслідування. Органісту вдається зберегти мелодію, яка час від часу переходить з Pleno у Piano — і тому слухати Вітольда Залєвського — сама насолода! Залишається тільки пошкодувати, що з усіх концертів Другого фестивалю на концерт польського органіста прийшло найменше слухачів — дається взнаки літо та значний часовий проміжок проведення фестивалю. |
  
|
