 |
Урсула Філіппі, Румунія Урсула Філіппі належить до найвизначніших румунських органісток сучасності. Вона веде активну концертну діяльність, виступаючи у багатьох країнах Європи та у Японії. З 1985 р. органістка працює на посаді кантора Євангелистської общини міста Сібіу (Германштадт). Саме музика її Батьківщини, від епохи Ренесансу до сучасності, становить важливу частину її репертуару. Її CD-альбом "Органні лнадшафти Трансильванії", записаний фірмою "Darbinghaus und Grimm Detmold", отримав у 1993 році премію "Німецької критики звукозапису". Урсула Філіппі є членом експертної комісії Румунської євангелистської церкви і активно ангажується у програмі порятунку численних історичних органів Трансильванії, яким загрожує знищення. Урсулу Філіппі запрошують до жюрі різних міжнародних конкурсів а також як почесного гостя oрганних фестивалів. |
12.07.2007 - Концерт Урсули Філіппі >>
 |
 |
 |
 |
| Урсула Філіппі, що виспупила у восьмому концерті, недарма належить до найвизначніших румунських органісток сучасності. Вона відродила клас органа у Вищій музичній школі у Клуї (Клаузенбург), виховавши багатьох органістів, які працюють у церквах різних конфесій Трансильванії. Вона є членом експертної комісії Румунської євангелистської церкви і проводить активну роботу у програмі порятунку історичних органів Трансильванії, яким загрожує знищення. У 2006 році у неї стажувалась група українських церковних органістів з Києва, Одеси, Львова та інших міст. Свою програму на фестивалі Урсула Філіппі розпочала з подібного твору, яким закінчив виступ Бергард Біллетер — Сонати мі мінор Йозефа Райнбергера, тільки соната була інша, але так само прекрасна і так само у чудовому виконанні. І все ж у характері виконання були відмінності. Якщо Біллетер інтуітивно підкоряє орган і примушує його виконувати власний творчий задум, то Урсула Філіппі значно м‘якше намагається використовувати можливості самого інструмента і досягати при цьому максимальної якості виконання. Не біло в її виступі ні голосних тонів, ні рясних темпів. Просто це було трошки інше розуміння і виконання музики. Слухачеві було радісно, що можна порівняти між собою виконання двох подібних сонат, але визнати той чи інший стиль виконання кращим — справа смаку. Можна сказати, що усе було трохи ніжніше, делікатніше, але, можливо, не так рельєфно і віртуозно. Концерт Філіппі виявився найкоротшим у часі, і слухачі не встигли «розігнатись» — так скоро він закінчився. Але це може бути лише враження від того, що музика і виконання відповідали одна одному і були бездоганні. |
|
