Гі Бове, Швейцарія

Гі Бове - один із найталановитіших та різносторонніх артистів сучасності, у музичному світі відомий, як оригінальний та активний діяч у багатьох сферах музичного мистецтва. Він народився у 1942 році в м. Тоун, Швейцарія. Отримав різносторнню гуманітарну освіту, володіє декількома мовами: французькою, німецькою (включаючи бернський діалект), італійською, английською, іспанською, голандською, фінською, російською та японською. Гі Бове з відзнакою закінчив Женевську консерваторію як органіст та композитор. Високий профессіоналізм і талант імпровізатора принесли йому в 60-і роки тріумфальні перемоги на численних міжнародных конкурсах. В 1970 р. він заснував Органну Академію у чудовому містечку Ромайнмотир в Швейцарії. З 1968 по 1980 рр. Гі Бове є Президентом Швейцарської спілки органістів, членом Швейцарської Ради по охороні історичних інструментів. Він — художній керівник «Societe des Concerts Spirituels» в Женеві до 1996 р. та «Concerts de la Collegiale» в м.Невшатель з 1988 р. З того ж року працює органістом Університетської церкви Невшателя. Почесний громадянин Даласа (штат Техас, США) та заслужений доктор наук Університету Невшатель.
Він є видавцем органного журналу «La Tribune de l'Orgue», який висвітлює історичну виконавську практику та актуальні питання органобудування. Має багато різноманітних публікаций у популярних органних журналах Європи та Америки. Як спеціаліст по іспанській органній музиці, на протязі 20 років викладав курс інтерпретації іспанської музики, працюючи над проектом ЮНЕСКО по складанню каталога всіх іспанських історичних інструментів у Мексиці та Бразилії.
Крім концертної, музикант провадить активу суспільну та педагогічну діятльність, викладає, як запрошений професор, у багатьох навчальних закладах різних країн світу, у т.ч. декількох штатів Америки, в Іспанії та Швейцарії. З 1989 р. постійно викладає в Музичній Академії Базеля.
Авторські твори Гі Бове нараховують більше 160 опусів, більшість з яких написані для театру та кіно; він пише органну, (в т.ч. твори для трьох чи чотирьох органів!), симфонічну та камерну музику.
Дискографія, нараховує більше 50 записів та CD, включє в себе, в основному, музику, що виконується на історичних музичних інструментах Швейцарії, Франції, Іспанії, Латинської Америки, Японії. Багато із цих записів удостоєні престижних призів та нагород. Як виконавець, Гі Бове є лауреатом численних міжнародних конкурсів. Його репертуар охоплює усі епохи та стилі органної музики. Перелік його титулів прямує до безмежності: він штатний органіст Колегії Невшателя, професор Вищої школи музики Базеля, ведучий курсів імпровізації в болонській Академії музики Дж.Б. Мартіні, запрошений професор багатьох консерваторій та академій (Берлін, Відень, Осло, Гельсинкі, Дублін, Лондон, Марсель та ін.), університетів Орегона, Даласа, Цинцинаті, Західного Онтаріо (Канада) та інших, один з засновників Швейцарського органного конкурсу, президент Асоціації романських органістів, член адмінистративної ради Франкомовної Федерації друзів органа та комитету німецького Товариства друзів органа. Він керував декількома органними фестивалями в місті Лахті (Фінляндія), а також на протязі 30 років – Товариством Духовних концертів Женеви.
19.06.2008 - Концерт Гі Бове     >>

Це був третій концерт Гі Бове у Львові. Перший його виступ відбувся у лютому 2006 року під час органного фестивалю «Ренесанс». Гі Бове здійснив «концертну прийомку» львівського органа після щойно проведеного капітального ремонту. В жовтні того ж року він грав концерт на честь закриття органного симпозіуму. В тому концерті виступали учні Бове з Франції, Німеччини, Швейцарії, Італії, України, які брали участь у роботі симпозіуму. Організовував, допомагав підібрати репертуар того концерту сам метр; він і завершував концертну програму. Тоді, під час роботи симпозіуму, одна із найгостріших і найцікавіших дискусій розгорнулася навколо особливостей виконання органної музики у французькому чи німецькому стилі. Гі Бове та його учні наочно демонстрували, яким чином ту саму музику можна виконувати по-німецьки чи по-французьки. Ця тема була корисною та цікавою тому, що львівський орган дає багато можливостей якісно виконувати французьку музику, але потрібне правильне розуміння особливостей її виконання, знання характерних прийомів.
Третій концерт Гі Бове був найкращим, найцікавішим, найоригінальнішим з усіх його львівських виступів. Розпочав маестро з класичної німецької музики Й.С. Баха, потім виконав декілька творів французьких композиторів-романтиків, а закінчив творами сучасних французьких та швейцарських композиторів, в тому числі власними творами «Три прелюдії», в яких можна було почути іспанські мотиви та характерне звучання іспанського органа.
Легко, невимушено звучав орган під пальцями Гі Бове, безліч різноманітних прийомів гри використовував органіст — весь цей виконавський фейерверк мав показати можливості як самого органіста, так і досконалого інструмента, яким є львівський орган. За попередні виступи та репетиції Бове досконало вивчив львівський орган, усвідомив його можливості — тому дозволяв собі робити з органом те, на що він потенційно здатний.
Але Бове не притаманні будь-які натяки на зовнішній ефект, артистичну позу чи щось подібне — вся виконавська поведінка сконцентрована на музиці, а артист залишається скромним, відвертим і доступним. Від зітканої його руками і ногами музичної тканини забуваєш, що звучить достатньо обмежений в своїх можливостях інструмент — орган — є тільки чарівна і захоплююча музика.
Наприклад, виконував Гі Бове два різдвяних твори Noel— спочатку давнього композитора Луї Дакена, потім сучасного Франсуа Делора. Абсолютно різна музика, як за епохою, так і за характером, але в обох п’єсах Бове зумів передати святковий різдвяний настрій, а в другій п’єсі навіть почулось дзеленчання різдвяних дзвіночків. У власних композиціях на іспанські теми Гі Бове взагалі використовував механізми органа, як ударні інструменти, які так популярні в іспанському музичному фолкльорі.
Не можна сказати, що не усім слухачам безапеляційно сподобався концерт. Була консервативна частина публіки, яка очікувала традиційного гудіння органа, а почула легку, ажурну, віртуозну, переважно французьку за характером музику — і була тим дещо розчарована. Але переважна більшість слухачів була в захваті — не часто доводиться почути таке яскраве, прозоре, свіже і оргінальне виконання! Невимушено легко, без афектів та напруги, органіст підкорив можливості органа, спонукаючи цього монстра бути грайливим, чарівним, лагідним, і лише зрідка іноді — потужним.
Слід сказати, що подолати бар’єр розуміння між слухачами та артистом в значній мірі Гі Бове допомогла ведуча концерту, музикознавець, доцент Львівської національної музичної академії Лідія Мельник. Її лаконічні коментарі до виконуваних творів, часто приготовлені зі слів самого Гі Бове, допомагали слухачам краще зрозуміти історичні обставини створення твору, його характер чи особливості.

Завдяки статтям Лідії Мельник минулого року у «Львівській газеті» перший фестиваль «Діапазон» здобував собі симпатиків та аудиторію. Її цьогорічні усні коментарі були так само високопрофесійні, а зміст їх oбразний та зрозумілий.