Львів, недіючі органи





Найдавніші органи
(органи Історичного музею)


В експозиції Львівського історичного музею на площі Ринок, 24 є невеликий кімнатний орган надзвичайної цінності і краси. В музейну експозицію він потрапив з колекції Владислава Лозинського, палкого збирача забутків культури і мистецтва, який не щадив на це власних коштів і трудів, автора відомих книг з історії мистецтва. Понад 30 років він створював власну мистецьку збірку, яка після його смерті у 1913 році була розділена між міськими музеями. До Лозинського орган потрапив з міста Скальник у Польщі.
Орган складається з двох частин: в нижній частині містяться міхи і педальний повітряний механізм. Корпус верхньої частини, з клавіатурою та системою труб, виконаний в червоних кольорах, розкішно декорований позолотою, розписом і полакований, на кутах вирізьблені атланти та каріатиди. Бічні сцени також різьблені, з п’ятьма гербами “(na glownem miejscu Przestrzal, nad nim Junosza, pod nim Trzy Traby, po lewej Rola, po prawej Topor)”. Напевно, це фамільні герби тих родин, які володіли органом. Над клавіатурою — образ на полотні сцени пастирської: групи танцюючих дівчат, що грають на лютні, арфі, флейті та пузоні, посередині між тими групами Орфей на скелі, збоку — крайобраз з виглядом міста й руїни замку.
Орган має 6 регістрів довжиною в 2 і 1 фут: три металевих і три дерев’яних з квадратною мензурою. Клавіатура дерев’яна на 4,5 октави, але клавіші зменшеної величини. Створення органа відноситься приблизно до 1650 року. Зразки подібних органів зберігаються в музеях Європи. Такі інструменти були характерними для епохи бароко, епохи бахівського часу. Механічна трактура і невеликий розмір труб свідчать, що на органі можна було виконувати швидкі, віртуозні твори. Орган не грає, але всі суттєві деталі та механізми збереглись, і він може бути відновлений.
У фондах Історичного музею зберігається інший орган. Його конструкція та декоративні елементи зроблені з темного дерева та полаковані. Він не так багато декорований, як його аналог з експозиції, але відчувається смак і стриманість митця, який різьбив корпус. Орган має п’ять, регістрів: два металевих і три дерев’яних.

disposition

Орган з села Поморяни Золочівського району

В недіючому костьолі села Поморяни Золочівського району Львівської області в середині 1980-х років було знайдено ще не зовсім зруйнований орган, який вирішили перевезти до Львова і відновити. До цієї роботи було залучено органіста і органного майстра Віталія Півнова.
При перевезенні органа з рами вилетіли цвяхи незвичайного вигляду: ковані, чотиригранні, з двома зубцями-вухами, які при забитті зміцнювали щеплення з матеріалом. Експерти-історики вказали, що такі цвяхи виготовлялись до початку XVIII ст. Таким чином вдалось визначити, що корпус органа був виготовлений наприкінці XVIІ ст. При ремонті органа, який виконав В. Півнов, довелось замінити на нові труби двох регістрів та деякі язички в трубах, підправити механіку.
Орган має один мануал, 10 регістрів, 740 труб. Серед регістрів є екзотичний і дуже приємний, бамбукова флейта, труби якого виготовлені з використанням натурального бамбуку. З концертною метою орган не використовується через відсутність повітряної машини. Існує пропозиція передати інструмент у вірменський кафедральний собор, де він буде використовуватись при богослужіннях.
disposition

Орган філармонії

У 1955 році до концертного залу філармонії було перенесено орган з Домініканського костьолу. Ініціатором перенесення був Арсеній Котляревський, чудовий органіст і видатний організатор музичної освіти, який в той час проживав у Львові і працював проректором львівської консерваторії. Щоб покращити музичні якості інструмента для використання його, як концертного та навчального, до нього було додано декілька регістрів від органа євангелистської церкви, що на початку вулиці Зеленої. Орган мав 35 регістрів, почав діяти, став найкращим концертним інструментом на Україні, але час його життя виявився недовгим. Робота майстра, який здійснював перевезення та модернізацію органа, була виконана невдало, ускладнила конструкцію органа, зробила важким обслуговування. Деякі регістри звучали глухо, тому що були закриті рядами інших труб. 25 жовтня 1955 року відбувся перший концерт органа на новому місці. Виступав Иоганнес-Ернст Келлер, професор Веймарської вищої музичної школи.
Поки Котляревський та його дружина і органістка Віра Бакеєва проживали у Львові, орган працював, а після їх від’їзду у Київ швидко вийшов з ладу. З 1963 року орган поступово “вгасав”: повітряні канали розсихалися, труби сичали, повітря втікало в ущелини, і через декілька років його використання припинилось; з того часу він служить декорацією залу. Цей історичний орган вдалось зберегти і, при наявності коштів, його можливо відновити. Вже скоро 40 років, як інструмент мовчить і стоїть пам’ятником безпорадності.

disposition