<
 
 











































































 

Львів, діючі органи


Перший орган у Львові з’явився на початку XV століття. Від того часу на протязі всієї своєї історії Львів був одним з центрів органної музики і органобудування. За розвитком органної культури місто стояло в ряду таких міст, як Краків, Познань, Варшава, Вільнюс. Ще сто років тому у Львові було більше 40 діючих органів, працювало 5 органних фабрик, які задовольняли потреби Галичини та вивозили органи у інші землі Польщі, Буковини, Росії. Після Другої світової війни цей великий пласт органної культури був зруйнований.
Якби вдалось зберегти цей величезний потенціал, Львів міг бути не тільки органною столицею України, але й магнітом для іноземних туристів, які шукають культурного та пізнавального відпочинку. Сьогодні у місті діючих органів тільки чотири, збереглись залишки семи, три з них варто було б відновити. Львів поступився столичному Києву, який має 11 діючих органів, та курортній Ялті, в якій також 4 органа, але у значно кращому стані.


Орган кафедрального костьолу

В архівних матеріалах за 1405-1416 роки, декілька разів мова йде про “органіста” без імені, два рази згаданий органіст Пиотр (Piotr) й один раз Петер Енгельбрехт. Мова йде про одну й ту ж особу — про органіста, який активно діяв у соборі в 1409-1410 роках.
Тільки після 1480 року будівництво кам’яного кафедрального собору було, в основному, закінчено, а в 1515 році був збудований новий інструмент для нього: «Обивателі вшануванням загніваного Бога почитати не переставали. Для воздання хвали йому орган музичний в костьолі кафедральному поставити наказали». Орган був збудований на кошти громади. У 1527 році при пожежі завалились зведення хорів, довелось відбудовувати і орган. Це зробив майстер Іоанн в 1535 році. Перед 1669 роком львівський архієпископ Ян Лавровський, більшою частиною на власні кошти, впровадив новий великий орган. В 1736 році перебудову органа здійснив Ян Кіндларський. Між 1769 і 1771 роками в костьолі над бічними входами на колонах були збудовані хори для органа і музикантів. З цього часу органи набули своє постійне місце, яке зберігається і донині.
У ХІХ ст. в костьолі з’явився новий інструмент: «Органи, фундовані коштом ксьондза Якуба Бема в 1839 році виконав Роман Духенський». З прізвищем Бем зв’язаний інший епізод органної історії міста: у 1841 році Франтішек Бем, який перед тим був придворним композитором і піаністом Софії Потоцької в Тульчині і заклав школу органістів у Львові.
Орган Романа Духенського мав дві клавіатури, 25 регістрів, з яких 6 припадало на педаль; обійшовся він в 5800 талерів. Перебудову цього органа здійснив в кінці ХІХ ст. львівський майстер Ян Слівінський, який зберіг нео-готичний стиль органа Духеньського.
Інструмент виконано у вигляді двох секцій, між якими відкривається вітраж. Численна група 8-футових лабіальних (від лат. labium — губа) регістрів придає органу насичене звучання. На долю 16-ти і 8-ми футових регістрів приходиться 15 з 23. Така диспозиція дещо обмежує музичні можливості органа, але орган будувався для церковної служби і такі його регістри відповідають функціональному призначенню. Шість 4-футових регістрів, мікстура і 2-футовий Piccolo мають достатньо можливостей для прозорого, легкого і небесного звучання. Цей орган — характерний зразок романтичного типу костьольного органа, які вироблялись однією з кращих органних фабрик тогочасної Польщі — фабрикою Яна Слівінського, яка містилась на вулиці Коперніка, 16.

disposition

Орган костьолу св. Антонія

З архівних матеріалів відомо, що у XIX у костьолі вже існував орган: „Проспект органа необароковий, дерев’яний, поліхромний і частково золочений, архітектурний, двохсекційний, декорований рослинним орнаментом”.
Сучасний інструмент був побудований в 1937 році на фабриці «Станіслав Крючковський і син» в Пьотркуві-Трибунальському, що недалеко від Лодзі. Це наймолодший з Львівських органів. Складається він з двох секцій, у проміжку між якими є вікно.
Інструмент має два мануала, педаль, пневматичну трактуру, 17 регістрів, з’єднання клавіатур, тремоло. У органа типово виражений романтичний характер, але він не позбавлений камерних голосів: у ньому достатня кількість флейтових та струнних голосів, а також регістри Vox humana (людський голос) та Amabilis (лагідний) які роблять звучання ніжним та ліричним.
disposition

Орган з костьолу св. Мартина

У боковій каплиці Домініканського костьолу встановлено орган, який постійно використовується в концертах. В 1990 році залишки цього органа були перевезені з недіючого костьолу св. Мартина, що на вулиці Декабристів-Жовківській в районі Підзамче, до Музею історії релігії. В 1911 році орган був виготовлений на львівській фабриці Мечислава Янішевського, яка містилась на вулиці Шпитальній, 36-а. В 50-х роках костьол був переданий військовій частині і використовувався, як склад. Від органа залишились лише великі дерев’яні труби.
Після перенесення органа з костьолу св.Мартина за його реконструкцію для потреб концертного використання взявся органіст та органний майстер Віталій Півнов. Більшість металевих труб довелось виготовляти або заміняти — їх розрахунок і виготовлення здійснив сам майстер. Довелось реставрувати механіку, систему включення регістрів, тонувати нові труби, надати проспекту естетичного вигляду. По своїй диспозиції орган нагадує французькі органи, його найбільше артистичними регістрами є багате і різноманітне сімейство флейтових та одна мікстура, які утворюють ніжне і гармонійне звучання. Цей орган має 11 регістрів, один мануал і педаль, 886 труб, максимальна з яких має довжину 5 метрів, а мінімальна—12 мм. У 2004 році Віталій Півнов, після перенесення органа на нове місце, переробив проспект органа.

disposition




Орган костьолу св. М. Магдалини
(Будинку органної та камерної музики)

Орган костьолу св. М.Магдалини, опус 2565, був збудований у 1936 році відомою чесько-австрійською фірмою «Rieger». Орган мав 70 регістрів (з них — 3 трасмісійних), 4 мануала, педаль. Головний пульт було встановлено біля основної частини органа на балконі. Незвичайним в органі було те, що 12 регістрів 4-го мануала — Choir — були розміщені окремо в іншому кінці залу в спеціальній шафі з лівого боку над вівтарем; мав орган і додатковий пульт управління в самому вівтарі. При грі на цій частині органа треба було відкрити вікна в кімнаті над вівтарем, а при закритих вікнах створювався ефект приглушення гучності, що дозволяло органісту полегшити супровід хору. При виконанні творів з головного пульта Choir дозволяв створювати ефект віддаленого і таємничого звучання. Велика кількість регістрів та артистичних можливостей робили цей орган придатним не тільки для служби, але і для концертних виступів.
Після другої світової війни орган перестав діяти, а на початку 60-х років приміщення костьолу передали клубу політехнічного інституту. Лише у 1968-69 роках чеська фірма «Rieger-Kloss» з міста Крнов в Північній Моравії виконала першу чергу реконструкції і він знову заграв. Замість старого фірма встановила новий пульт, відновила втрачені труби, довелось змінити розподіл регістрів між мануалами. Choir було вирішено не відновлювати, хоч збереглись шафа, повітряні канали, частина труб і додатковий пульт.
Першим і постійним органістом упродовж 20 років на цьому органі був Самуїл Дайч, викладач кафедри фортепіано Львівської консерваторії. Новий орган ств першим таким великим і якісним на Україні, і концерти видатних виконавців та львівського органіста С. Дайча завжди збирали повний зал слухачів і викликали ентузіазм.
У 1986 році концертна діяльність на органі припинилась — інструмент знову вимагав ремонту. У 1988 році фірма Rieger-Kloss здійснила другу чергу реконструкції. Тут відкрився Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. Але сталось так, що в аварійний стан прийшло само приміщення костьолу: стіни почали давати усадку і це загрожувало падінням стелі. Довелось виконувати великі зовнішні будівельні роботи.
Сьогодні цей орган залишається одним з найбільших в Україні. За звучанням він — романтичного типу з оркестральним характером, але багатий досвід фірми-будівника дозволив уникнути романтичної однобокості. Орган має 60 регістрів (та 2 трансмісійних), 4560 труб в 3 мануалах і педалі. Чудова акустика залу, вдала конструкція роблять орган одним з найкращих на Україні. Звучання повного органа відрізняється силою та величністю, а окремі регістри звучать різноманітно й артистично.

disposition