Харків


Починаючи з першої половини ХІХ ст. дійшли свідоцтва про органи у харківських церквах. Лютеранська церква надавала орган для виконання великих творів, як, наприклад, ораторії Й.Гайдна «Створення світу». Диригент і композитор Ф.І. Шульц, перший викладач музики у Харківському університеті у 1842-1859 роках, поставив у приміщенні лютеранської церкви ораторії: «Сім слів Спасителя» Гайдна (1851), «Ілія» та «Аталія» Ф. Мендельсона (1858 та 1861). Усі ці твори йшли у супроводі органа. Не тільки у лютеранській, але й у католицькій церкві відбувались сольні виступи органістів. Так, наприклад, у 1854 році тут виступав органіст Йосип Поллак.
Органне життя Харкова було досить розвинене та інтенсивне. Можна знайти чимало свідчень про окремі концерти, гастролі, події, але така робота потребує більш докладних досліджень.

Орган обласної філармонії

В середині 80-х років ХХ століття у відреставрованому Успенському соборі відкрився концертний зал. За програмою встановлення органів у великих містах та обласних центрах, яка виконувалась у 80-х роках ХХ століття, орган для цього залу у 1984 році виготовили чехословацькі майстри на відомій фірмі «Rieger-Kloss». Керівництво філармонії витратило добрий десяток років на те, щоб «пробити» рішення про встановлення органа в партійних кабінетах, і якби не Володимир Івашко, тоді секретар Харківського обкому партії з ідеології, місто могло залишитись без органа. Сам орган склали досить швидко, менш ніж за рік. Відкриття органного залу відбулось у травні 1986 року. Володимир Кошуба був першим виконавцем на новому органі, а Олег Кіняєв став першим штатним органістом.
Оскільки вівтарні прорізи деяких церков колишнього Радянського Союзу виявились достатньо близьких розмірів, конструктори з Крнова, маючи «серійне» замовлення на органи для Радянського Союзу, розробили своєрідну «вівтарну» модель концертного органа, де глибина шафи (проспекта) значно перевищує його ширину. Два таких близнюка були встановлені у 1986 році: opus 3554 — в Успенському соборі у Харкові, та opus 3568 — в Троїцькому соборі у Сумах. Третій подібний орган був раніше встановлений в філармонії Омська, але пізніше був перенесений у приміщення колишнього кінотеатру.
У 2004 році, напередодні першого туру президентських виборів, Євген Кушнарьов, тоді ще губернатор, розпорядився передати Успенський собор Харківській єпархії Української православної церкви Московського Патріархату, а для органа протягом року знайти нове приміщення, хоча ще кілька років тому фахівці попереджали: орган перевезенню не підлягає. Засумніватися в законності розпорядження губернатора дозволив собі депутат облради, він же глава постійної комісії з питань комунальної власності Денис Шевчук. Він оскаржив дії губернатора через суд. Зараз виконання розпорядження призупинено доки суд не вирішить, законне воно чи ні.
Орган має 3 мануала, 48 регістрів (47 і один трансмісійний), з них 8 язичкових регістрів та 7 мікстур. Поєднання великого вибору різноманітних регістрів і виконавських можливостей з чудовою акустикою Успенського собору, узгодженою з органом, збагачує звучання органа і створює чудову атмосферу для виконання класичної музики.
Враховуючи, що органів на Східній Україні нараховується всього п’ять (Харків, Суми, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ), втрата унікального концертного залу, у разі передачі його церкві, без належної зміни приміщення, стане відчутною втратою для культури.

disposition

Інформацію про орган надано С. Остапенко,
спеціалістом з акустики та органним майстром з Харкова.
Автори сайту висловлюють йому глибоку подяку.