Львівська область, діючі органи





Добромиль
Костьол парафіяльний Преображенія Господня


Кам’яний костьол виник у Добромилі на іншому місці, ніж раніше стояв дерев’яний. Час його побудови точно не відомий, але історики розрізняють у будові риси ренесансу і відносять побудову до другої половини XVI століття. Внутрішнє вбрання храму розкішне, стіни багато розписані. Колись храм був родовим Любомирських та Хербуртів — про це свідчать герби цих родин над входом у храмі.
Орган для костьолу збудований М.Сойковським з Перемишля у другій половині XIX століття, про що свідчить золочений напис над клавіатурою. Орган має 6 регістрів в мануалі (54 клавіші) та 2 в педалі (18 клавіш). Справа від основної шафи органа, в якій знаходиться сам інструмент, збереглась горизонтальна шафа для міхів, в якій розміщено сучасний повітряний насос. Орган використовується для служби.

disposition



Золочів
Костьол парафіяльний Успіня Найсвятішої Діви Марії


Костьол Успіня Найсвятішої діви Марії належить до найдавніших споруд міста Золочева. Його побудова була закінчена у 1726 році. Фасад костьолу багато прикрашений скульптурою та декоративними елементами.
Для служби використовується старовинний орган. На внутрішній стороні корпуса органа бронзовою фарбою написано: „29/5 1906 Zloczow”. Це може бути дата закінчення побудови органа, а може бути дата його встановлення. Ім’я органобудівника невідоме.
Орган має два мануала, педаль, 13 регістрів, трактура механічна. Стан органа дуже поганий: щонайменше 5 регістрів не звучать, в інших регістрах окремі клавіші також беззвучні, деякі з них западають, чимало клавіш таких, що слонова кістка витерлась до дерева, але, в цілому, орган грає. Збереглась педаль, з допомогою якої повітря накачувалось у міхи, але вона не використовується —повітря подається з допомогою електромотора.

disposition



Мостиська
Костьол парафіяльний св. Іоанна Хрестителя


У районному центрі Мостиська, в костьолі побудови XVII століття знаходиться діючий 13-регістровий орган. Місто має досить численну релігійну римо-католицьку громаду, яка використовує орган для служби.
Під час повстання Хмельницького костьол був пограбований. У 1663 р. Олександр Тименецький призначив у заповіті 1000 флоринів на рахунок костьолу, які були використані на позолочення вівтаря та налагодження органа.
Відомо, що у 1883 році був висвячений новий орган, виконаний у тому ж році на органній фабриці Жебровських.
Інвентар 1925 року повідомляє: „Проспект органа неоготичний, початку ХХ ст., дерев’яний, з золоченими деталями, П’ятивісна структура з простим діленням, завершена фіалами та аркадами...” Орган був перебудований після 1900 року на фабриці органів Яна Слівінського у Львові. У органа один мануал на 54 клавіші (10 регістрів) та маленька педаль, трохи більше октави, всього на 15 клавіш (3 регістра). Орган знаходиться в робочому стані і використовується під час служби, але потребує ремонту і направи.

disposition



Мостиська
Костьол Невтомної Допомоги Божої Матері та
св. Катерини Олександрійської


У 1612 році заплачено малярові за різні роботи, у тому числі за виконання образу та „форм” до органа, а у наступному році розпочато закупівлю матеріалів на побудову цього інструмента. Починаючи з 1616 року у монастирських рахунках з’явились виплати органному майстру за виконані роботи, а у 1618 році він закінчив роботу над побудовою органа, а художник Петро у березні того ж року помалював боковини проспекту.
У березні та квітні 1635 року столяр Василь та його брат побудували дерев’яні музичні хори. У листопаді органний майстер Станіслав та різб’яр Ян розпочали побудову нового органа. Цю роботу вони закінчили у жовтні 1636 року.
У 1868 році був збудований новий інструмент для костьолу, а у травні 1926 року органний майстер Рігер з Крнова відреставрував та добудував орган.





Пнікут
Костьол парафіяльний св. Миколая


Близько дороги Самбір—Мостиська у селі Пнікут Мостиського району стоїть нео-готичний костьол, пам’ятка архітектури ХІХ століття. На хорах костьолу знаходиться діючий семирегістровий орган, яий використовується для богослужіння. Труби на проспекті закриті металевою сіткою, тому труб не проспекті не видно. Від цього орган має незвичайний вигляд. Ім’я органобудівника невідоме.




Самбір
Костьол парафіяльний Матері Божої і
Щастя святого Яна Хрестителя

Перший дерев’яний костьол у Самборі існував з 1498 року і носив ім’я св. Миколая. Інформація про закладення кам’яного костьолу відноситься до 1530 року. Роботи тривали дуже довго, а найбільше інтенсивно проводились у 70-х роках XVI століття. Дата точного закінчення будівництва, як і дата висвячення, докладно невідомі. Протокол візиту до костьолу 1642 року свідчить, що „в пресвітерії, над входом до закристії, розміщений був позитив органний”. У 1664 році єпископ з Перемишля Станіслав Тарновський висвятив костьол під назвою Матері Божої і Щастя св. Яна Хрестителя.
У 1886 хори музичні виконав Ян Маєрський, а у 1888 році фірмою Яна Слівінського зі Львова на хорах був встановлений орган на 15 голосів. Орган було виконано у дерев’яному корпусі в неготичному стилі.
Орган має два мануала і педаль. В першому мануалі — 7 регістрів, у другому – 4, у педалі – 4. Диспозиція характерна для костьольних органів Слівінського. Орган має ніжне і приємне звучання, але потребує негайного ремонту: дерев’яні труби та дерев’яний корпус сильно поїджені шашелями. Стан деяких опорних елементів корпусу органа настільки поганий, що інструмент може впасти під власною вагою.

disposition


Самбір
Костьол Вознесіння Пресвятої Діви Марії
та заклад монастирський оо. єзуїтів, пізніше бернардинів


Перший камінь нового мурованого костьолу було закладено 8 липня 1709 року, але лише у 1753 році будівництво було закінчено. У тому ж році у костьолі виконано хори музичні, а 19 серпня відбулось висвячення костьолу. На той час у ньому знаходились 5 вівтарів, лавки, амвон і орган.
У 1764 році, за часів Австро-Угорщини костьол і монастир закрили і у костьолі був влаштований військовий склад. У 1823 році святиня була відреставрована і їй повернули сакральний характер. У 1847 році костьол був відданий бернардинам. Згідно інвентарю 1856 року костьол був у доброму стані, але 12-регістровий орган був без педалі і позитива.
В кінці ХІХ і на початку ХХ століття відбулись ґрунтовні реставраційні роботи, які проводились до 30-х років ХХ ст. У 1932 році, як класичний зразок пізньобарокової архітектури, костьол отримав статус пам’ятки. У 1935 році був змонтований новий орган, побудований чесько-австрійською фірмою «Gebruder Rieger» з Крнова у Південній Моравії. Орган мав 25 регістрів, два мануала і педаль, пневматичну трактуру. Проспект інструмента дерев’яний, частково золочений, трьохсегментний з двохдільною головною секцією, увінчаний секцією зверху, виконано у стилі необароко. Орнамент стилізований під рослинність.
У 1939 році радянська влада знову закрила костьол. Під час Другої світової війни він був сильно зруйнований — залишились лише стіни. Як і будівля, постраждав також орган. Після війни і до 1980 року у храмі знаходився продовольчий склад. У 1980 році розпочались реставраційні роботи. Відновлення приміщення під потреби органного залу стало справою всього міста. Люстри, вітражі, лави, елементи оздоблення виготовлялись за проектами та руками учнів і педагогів училища культури, яке містилось в приміщеннях монастиря, лави та дерев’яні деталі інтер’єру виготовлялись на самбірському меблевому комбінаті, люстри, плафони — на львівських підприємствах. Реставрацію органа для органного залу здійснювали естонські майстри з невеликого містечка Раквере на чолі з Хардо Крійзою. Крійза — одна з найвідоміших в Естонії родин органобудівників. Сучасний майстер Хардо Крійза є сином відомого органобудівника Едуарда Крійзи. На побудову органа місто з свого бюджету виділило 150 тис. крб. Залишки старого органа були демонтовані та перевезені в Естонію.
7 серпня 1987 року роботи в залі були, в основному, закінчені, а 31 жовтня у ньому відбувся перший органний концерт. Виступали Валерій Коростельов та Віталій Півнов. Не дивлячись на проблеми, художні властивості органа виявились чудовими. За вимірами спеціалістів акустичні властивості самбірського органного залу є чудовими: тривалість реверберації в окремих місцях досягає 6,5 секунди. Орган своєю потужністю повністю заповнює звуковий простір. У 2004 році органістка Людмила Ларук з своїм учнем підвищили тиск у віндладах, що покращило звучання органа, додало йому потужності та яскравості.

disposition


Самбір
Давній костьол св. Духа і Вознесіння Пресвятої Діви Марії та монастир бригідок


Опис та інвентар 1758 г. зазначають: „Позитив перед великим вівтарем над закристією, на 12 голосів, але не всі грають, тому що орган дуже зіпсований та вкритий порохом, вимагає ремонту”. Поява органа у костьолі відноситься до 1713-1716 р.р. Далі Інвентар зазначає: „Міхів до позитиву три, але також дуже погані. Крім того, на хорах громадянських позитив на п’ять голосів”.
У 1784 р. в монастирі були розміщені казарми місцевого гарнізону та військові склади. Костьол служив як склад мундирів. В 1935 р. за пропозицією місцевого старости костьол намагались зробити гарнізонним храмом. Потім тут був було розміщено експозицію місцевого музею. В 1939 році радянська влада перенесла до монастиря музей Бойківщини. Обидва музеї були розпотрошені у 1950 р. На сучасних площах монастиря і костьолу знаходиться фабрика одягу.




Стрий
Костьол парафіяльний Народження Пресвятої Діви Марії


Відомо, що костьол був побудований у 1427 році, і король Владислав Ягелло обдарував його привілеями. На межі XVI і XVII ст. приступили до оздоблення костьолу. Напевно, у цей час з’явився у костьолі орган. Перша документальна згадка про нього припадає на 1620 рік: У 1604 р. костьол горів, а у 1620 р. святиня знову була сильно пошкоджена татарами: горіли дахи, два вівтарі, орган. Довелось відновлювати втрачене: у 1637 році єпископ Ян Замойський висвятив нові вівтарі та інше вбрання костьолу. Наступних втрат костьол зазнав під час військових дій у 1672 р. Однак, інформація про орган за цей час відсутня.
Інвентарний опис костьолу за 1743 рік відзначає: „Хори дерев’яні на чотирьох стовпах дерев’яних, помальованих в чорне […] орган добрий, але дуже забруднений, помальований у червоне, на вісім голосів, міхів старих, поклеєних два”. Крім того інвентар відзначає наявність другого інструмента: „Позитив на п’ять голосів, старий, зіпсований”.
У 1772 році пожежа знову пошкодила костьол: горіли дахи, конструкція вежі, розплавився годинник і дзвони. Кошти на відновлення становили в цілому 11120 польських злотих. Реставраційні роботи проводились на власні кошти священника кс. Франциска Рогачевського, завдяки якому у 1776 році був справлений новий орган.
Наступні пожежі міста, особливо у 1827 р. не зазначились на органі, але велика пожежа міста 17 квітня 1886 р. цілком знищила оздоблення костьолу, при цьому згорів і орган. На внески громади відразу приступили до відбудови костьолу та відновлення оздоблення, які закінчили у 1891 році. На кошти околичних мешканців був справлений вітраж, а у складчину парафіяни закупили орган та дзвони (запис 1907 р.в інвентарі від 1935 р.)
В цей час був встановлений орган фірми «Gebruder Rieger», ор. 426. проспект органа дерев’яний, різьблений, з золоченими профілями та елементами орнаменту. Орган ідеально, як по висоті, так і по ширині, вписується в розміри простінків на хорах і складений з двох трьохосьових сегментів з широким просвітом, відкритим на вікно з західній стіні костьолу, в якому відкривається вітраж.
Орган має два мануала по 54 клавіші і педаль на 27 клавіш. В 16 регістрах органа задіяно 864 труби. Трактури регістрів, мануалів та педалі — механічні. Два 16-ти футових регістра, сім 8-ми футових, п’ять 4-х футових і дві мікстури лабіальних труб утворюють густе звучання, характерне для костьольних органів. Інструмент розстроєний і звук більше нагадує велику фісгармонію.

disposition



Стрий
Костьол св. Йозефа


У іншому костьолі св. Йозефа також у ХХ ст.. існував орган. З листа прихожанки костьолу Гонорати Лучинської від 7 квітня 1922 року дізнаємось, що у цьому році були висвячені дзвони, справлений орган. Зараз костьол належить УАПЦ, орган відсутній, пропав після Другої світової війни.